СЕРА мелена 500г

Для сельхозу потреб

Механізм дії серного фунгіциду (тіовіта)

на збудника муністої роси

Дія на шкідливі організми

Фунгіцид

Для ефективної боротьби з хворобами потрібно, щоб препарати, що застосовуються впродовж тривалого часу, поступово виділяли пари сірки в достатній для фунгіцидної дії кількості. Цього можна досягти рівномірним покриттям поверхні препаратом. Також препарат має мати добру утримуваність і стійкість.

Великий вплив на активність препаратів сірки чинить температура повітря. Сірка ефективна лише у вузькому спектрі температур (18-28 °C). за температури нижче ніж 20 °C її препарати слабо ефективні, а за температури вище ніж 35 °C пошкоджують листя. За температури 16-18 °C застосовують максимально допустиму норму препаратів сірки. (222] [7] [9]

Механізм дії. Фунгіцидність сірки зумовлена продуктами її відновлення або окиснення, оскільки сама сірка не активна. Препарати сірки виділяють пари елементарної сірки, що проникає в міцелі й спори гриба завдяки розчиненню в речовинах клітини (можливо, у ліпідах). Сірка є акцептоном водню та сприяє порушенню нормального перебігу реакцій гідрування/дегідрування.(6] Речовина в оболонці або всередині життєздатних спор перетворюється на сірководень, що пригнічує ферменти дихання — поліфенолаксидазу та інші.[11] Процес утворення сірководню тісно пов'язаний і з проростанням спор і життєздатністю гриба. Спортивні змагання, які втратили здатність до проростання, сірководень із сірки не можуть утворювати. Тому синтез серодоворода можна розглянути як детоксикацію елементарної сірки. Серовород є фунгітоксичним. Елементарна сірка зв'язує метали, що входять до складу ферментів (цинк, мідь, залізо, марганець) утворює сульфіди. Інактивація серово-доріжком ферментів і зв'язування металів елементарною сіркою порушує метаболізм гриба, викликаючи його загибель.

Можливо, здатність спор абсорбувати сірку та детоксикувати її з утворенням водню зумовлює специфічність дії препаратів сірки

 Акарицид и инсектицид

Акарицидна активність сірки зумовлена її перегонкою.

Раніше сірку широко застосовували для боротьби зі шкідниками запасів за допомогою окурювання приміщень під час спалювання сірки. Однак з появою ефективних препаратів масштаби використання сірки для фумігації діоксидом сірки безперервно скорочувалися, [8] і, зараз, у сільському господарстві вона в цій якості не застосовується.

Застосування

Фітотоксичність. За температури понад 35 °C препарати сірки ушкоджують рослини (шкі листя, іноді їх опади), тому за вищих температур використовують меншу норму витрати.[2] Гарбузові культури й деякі сорти крижовика мають підвищену чутливість до препаратів сірки — у них можливий ламкість і огрубіння листя, їх опіків, опіків.

Не можна застосовувати сірку, коли рослини страждають від спеки

Рідкі форми

У сільському господарстві. У 80-х роках сірка та її сполуки були одними з найважливіших неорганічних пестицидів. У тонко подрібненому стані або у формі колоїдних препаратів сірка широко застосовується для боротьби з рослинними кліщами та борошнозійними грибами.

У сільському та особистих підсобних господарствах фунгіциди на основі сірки застосовуються проти збудників захворювань винограду (оідіум), яблуні, груші, айви (чоловиста роса, парша, іржі), томатів і огірків відкритого та захищеного ґрунту, кабачків (м'яниста роса), крижовика, смородини чорної (американська борошниста роса) троянди відкритого та захищеного ґрунту (мучнеста роса).

Бакові суміші. Не можна застосовувати препарати на основі сірки впродовж 15 днів до і 15 днів після оброблення рослин мінеральними оливами та з емульсіями нафтових олій. Можна застосовувати спільно з більшістю препаратів (крім нафтових і мінеральних олив або що містять у своєму складі олії).

Шашки

В особистому присадибному господарстві. Сірі димові шашки застосовуються в особистих підсобних господарствах (у пустих льохах, теплицях, парниках) для боротьби зі збудниками хвороб, бактеріальних інфекцій, шкідливими комахами, кліщами

Токсикологічні властивості та характеристики

Загальний опис.

Корисні види. Сірка малотоксична для бджіл, їх ізолюють на період оброблення на денний час. На корисних ентомофагів сірка має різну дію: для птеромалідів — не отруйна, для личинок златоочечок і перепончастокривних сімейства їхневмонід — слаботоксична, для хижих кліщів — від слабкого до високого ступеня токсичності. Не впливає на заглушення паразита жовтогарячої білка — енкарзії.

Препарат малотоксичний для хижого кліща аністису, але в концентрації 0,5% на чорній смородині знижував його кількість у 3-4 рази.[4] Підважує Zetzelia malina яблуні.

Препарати сірки слаботоксичні для Verticilium Lecanii. Не токсичний для спор і міцелію Trichoderma lignorum, Trichoderma viridaeї Trichoderma roseum._4]

Теплокровні. Для людини та теплокровних тварин сірка малотоксична, проте окремі її препарати можуть бути вельми токсичними.

Симптоми отруєння. У разі вдихання пилу можливі тиопневмоконози та інші захворювання легень, порошкова сірка може викликати екзему.[2] [1]

Класи небезпеки. Препарати на основі сірки належать до другого класу небезпеки для людини.

Таблиця Токсикологічні дані складена відповідно до ГН 1.293111-13.

Отримання

У 1936-40 роках було оновлено отримання та виробництво колоїдної сірки, яку отримували як побічний продукт під час очищення коксових газів від сірководню. Після відмивання від солей родуноздородної кислоти та фітоцидних сполук миш'яку сірку почали використовувати як активну акарициду та фунгіциду для боротьби з борошнистою роспою огірків.

У післявоєнний період на Роздольському гірсько-хімічного комбінаті було розпочато велике промислове виробництво змочуваного порошку сірки.

Для отримання порошку тонкого помелу речовина розмелюють на спеціальних млинах-мікронізаторах. Часто використовують осаджену колоїдну сірку (виділювану під час очищення коксових та інших газів, що містять сірководень), яку відмивають водою від фітоцидних домішок, додають диспергатор (зазвичай сульфітного клацання) і підсушують. У деяких країнах для потреб сільського господарства сірку отримують осадження з водних розчинів тиосульфату натрію (гіпосульфіту). Концентрований розчин тиосульфату акуратно підкислюють сірчаною кислотою, що виділялася, сірка піддається очищенню діалізом від розчинних у воді солей. Це один зі способів отримання колоїдної сірки високої дисперсності, яка не облягається зі суспензії впродовж багатьох місяців.