Розмарин 10 г

Опис розмарину

Розмарин — листя вічнозеленого дерева з гострим смаком і сильним камфорно-хвойним ароматом. Росте в теплому кліматі, чагарник сімейства Lamicaceae. Використовується під час приготування м'яса, грибів, овочів. Гарний із сиром. Вважається, що за високої температури ефірні олії розмарину перешкоджають окисленню жирів і утворенню канцерогенних сполук.

Походження розмарину

Батьківщиною розмарину вважається басейн Середземного моря, і там його культивують і сьогодні. Також чагарник вирощують у Криму, Малій Азії, на Кавказі, навіть в Англії, а також на американському континенті в Флорилі, Мексиці.

Розмарин відомий із записаних часів. Відтоді його використовують як пряність і лікарську рослину.

У давній Греції його приділили богині Афродіті вважали, що він приносить щастя й вирощували в горщиках біля будинків.апреміша писав, що квітки розмарину такі привабливі, тому що їх забарвлює в блакитний колір морська піна. Тому вони й називаються Rosmarinus — морська роса. 

Також є відомості, що розмарин множив у Європі Європейські війська за часів своїх походів. У середні століття під час епідемій чуми розмарин розпалювали в багаттях, вважаючи, що він знищує заразу в повітрі. Але він був також символом весілля, європейські селяни містять його гілочки в весільні вінки аж до 18 століття. На Русі розмарин з'являється приблизно в 16 столітті, про нього згадувалося в «Будинок загострений»: «Олія розмаринова для багатьох ліків придатна... Тим же олією змащують віскі — зміцнює пам'ять і гострий розум дарує...Тож олія допомагає застоялим винам, у яких кров заметує: мастило, і все пройде!

Вирощування розмарину

Як прянощі збирають найніжніші листочки з верхньої третини гілки, після чого їх сушать суто в тіні, інакше вони втратять свій аромат. Збирання сировини починають на 3-4 роки життя рослини. Готова пряність — дуже тендітні листочки сіро-зеленого кольору, що мають з опуклою верхньою поверхнею і згорнутою нижньою.

Застосування розмарину в кулінарії

У кулінарії використовують як свіже, так сухе листя цієї рослини. Концентрація ефірних олій у розмарині така велика, що він перебиває майже всі інші. Не втрачає своїх властивостей під час теплового оброблення, тому його можна покласти на самому початку готування.

акже розмарин використовується під час маринування та вимочування м'яса, позбавляє неприємних запахів і вносить нотки хвойного аромату. А якщо додати гілочки розмарину в вугілля під час смаження барбекю, то чудовий серпанок додасть додаткового смаку страві.

Іноді шанувальники квасят капусти з розмарином, маринують гриби й овочі. Також розмарин використовують під час маринування овочів або грибів, у консервуванні.

Розмарин можна додавати до сирів, грибних страв, під час приготування яєць або овочів.

Додають розмарин у всілякі соуси. А якщо кинути листочки (найсвіжіші свіжі) у бутель із винним оцтом, розмарин додасть йому свіжих відтінків, вийде оригінальна приправа. Розмарин може замінити лавровий лист, а ось вносити їх страву разом — не рекомендується.

Хімічний склад розмарину

Листя розмарину містить високий відсоток ефірних олій (камфора, цинеол, бронеол, пінен, борнілацетат, лимонен, камфен), смоли, гіркоти та дубильні речовини.

Лікувальні властивості розмарину

Завдяки камфорі розмарин — гарний антисептик, може надавати больового ефекту. Пальники та дубильні речовини покращують травлення, кровообіги, стимулюють нервову діяльність. Розмарин відновлює, тонізує та зміцнює організм. Розмаринова олія та відвари з листя цієї рослини зміцнюють волосся, очищають і лікують запалення на шкірі. 

«Вгорська вода» — знаменитий еліксир, винайдений для королеви Єлизавети Венгерської, містить розмаринову олію у великій кількості. А Єлизавета умудрилася в 72 роки полонити красою й молодістю польського короля, і він запропонував їй руку та серце!